З ЮВІЛЕЄМ! 

Зовсім небагато на нашій землі проживає людей, які зберігають у пам’яті ланцюжок подій цілої епохи та можуть передати їх наступним поколінням. Саме такою є жителька нашого міста СИЗОНЕНКО МОТРОНА КИРИЛІВНА, яка 1 травня зустріла свою 90-у весну.

Мотрона Кирилівна мала нелегку долю ще змалечку. Коли почалась Велика Вітчизняна війна маленька Мотрона жила у с. Слобода Корюківського району, Чернігівської області. Вся її родина: батько, мати , три сестри та брат була зв’язана з партизанським загоном імені Чапаєва. В їхньому будинку влаштували “явочну” квартиру розвідників і підпільної групи комсомольців.
В 1941 році фашисти спалили дім Мотрони Кирилівни і почали переслідувати її сім’ю.
В 1942 році старші сестри і брат пішли в партизанський загін імені генерал-майора А.Ф. Федорова і воювали до 26 квітня 1944 року. Для розвідки та зв’язку з загонами залишились батько та мати з маленькою Мотроною. Батько гнав дьоготь для змащування возів в партизанських загонах. Частину дьогтю Мотрона з батьком нелегально міняли на продукти в навколишніх селах, таким чином проводячи розвідку.
В кінці 1942 року голова сімейства потрапив у фашистську засідку, при ньому були партизанські листівки. Був відправлений в гестапо в м. Щорс та розстріляний.
Після загибелі батька заарештували і матір, відправили її в Новгород- Сіверську в’язницю. Після жорстоких каторг вона була розстріляна.
Маленьку Мотрону забрали в Холмську жандармерію, де били резиновими палицями, морили голодом, обливали холодною водою, натравлювали собак.
Вона витерпіла жорстокі катування, знущання, але нікого не видала і залишилась вірна своїй країні.
Після війни сестри віднайшли її в дитячому будинку під Києвом та забрали до себе у Львівську область, де згодом вона вийшла заміж за війського. Народила двох доньок.




Нехай кожен день дарує радість і позитивні емоції, бо саме це і є запорука довголіття!



















