Дерево роду… як вдало названо людський рід!

У природі, якщо у дерева міцне коріння, то в нього й крона міцно розгалужена, і це дерево дає багаті врожаї. Так і в родовому дереві.

Рід для життя людей має велике значення. А тому люди тримаються в єдності між собою.

В селах людей єднала і тримала свята Земля, яка переходила від батьків до дітей. Обробляли її разом. Знали від кого перейшла до них земля, знали, хто їхні діди, прадіди, прапрадіди. У давнину було обов’язковим знати свій рід поіменно до 7 коліна. Споконвіку батьки турбувалися про своїх дітей, намагалися виростити їx працьовитими, добрими, чемними, вірними синами своєї Землі.

У великій пошані були в дітей батьки, старші люди. Молоді прислухалися до старших, до їх порад. А жили разом великими сім’ями. Бувало по дві-три невістки в хаті. «Як земля українська врожаями багата, голосами дітей наповнялася хата». Як говорили: «В тісноті та не в обіді».

Важливу роль Родинне дерево, його авторитет відігравало у створенні нових сімей. Коли син збирався одружуватися, чи дочка вийти заміж, батьки особливу увагу звертали на рід, сім’ю з якої наречені. І з віками це не змінилося.

Небайдужі й тепер люди до свого роду. Щоб прославити свій рід, щоб про нього залишалася добра слава – у великій родині намагаються робити добро один одному.