Світова спільнота 21 лютого відзначає Міжнародний день рідної мови.












Я говорю мовою світання,
Що бринить у капельках роси,
Відродилась щоб вона прадавня,
В лабіринтах болю і туги.
Я говорю мовою кохання,
Що іскрить, як дивовижний дар,
І несе всі мрії’, сподівання
На предвічний, віковий вівтар.
Я говорю мовою народу,
Що із вервичкою молитов
Слав послання в далі небозводу,
Щоб його узяли під покров.
Я говорю мовою терпіння,
Мовою калини й полину,
Щоб засохле ожило коріння,
Щоб душі відчути глибину.
Я говорю мовою спасіння,
Мовою прощення й доброти,
Мовою Господнього творіння,
Яка зводить між людьми мости.
Я говорю мовою стремління,
Що у вись летить неначе птах,
Всіх нащадків в сьомому коліні,
Що до світла обирають шлях.
Я живу тобою, люба мово,
Мелодійність пахне на устах,
Для душі моєї ти – основа,
Серця мого незрадливий птах.



