Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни.

Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма.

Під час нацистського Голокосту планомірно знищували мільйони людей по всьому світу.

В Україні він відрізнявся особливою жорстокістю: розстріли відбувалися поруч із населеними пунктами. Фактично, на очах місцевих жителів. Епіцентром знищення євреїв на мапі Голокосту стало урочище Бабин Яр – одне із найбільших масових місць розстрілів під час Другої світової війни.

Біла Церква втратила понад 4,5 тисячі своїх мешканців. Розстріли проводилися на території складських приміщень БРУМу, третьому, п’ятому, сьомому військових майданчиках, в урочищі Голендерня, на території двох в’язниць, які знаходилися на вулицях Підвальній та Піонерській (нині вулиця Комендантська), а також в інших місцях Білої Церкви та її околиць. В історію Голокосту місто ввійшло і як місце масової страти дев’яноста малолітніх єврейських дітей, віком від кількох місяців до семи років, що не піддається ні розумінню, ні прощенню навіть через роки, що відділяють нас від тих подій. В таких страшних умовах вижити змогли лише одиниці, лише за допомогою тих українців, які, ризикуючи власним життям, рятували знайомих чи незнайомих їм євреїв. Серед них вихователі Хати дитини, які врятували єврейських дітей, що залишились без батьківської опіки, а також 15 білоцерківців, зарахованих до числа праведників світу, чиї імена увічнені на Стіні пошани Яд-Вашем – Меморіального комплексу катастрофи й героїзму єврейського народу в Єрусалимі.

На плитах Меморіалу в Білій Церкві, урочисте відкриття якого відбулося 27 серпня 2019, викарбовані слова:

«Кожен, хто нищить душу одну, нищить цілий світ. Кожен, хто рятує душу одну, рятує весь світ».

Світова трагедія. Минуло багато років, а біль від подій тих часів не відступає.