Незвичайно яскраво для зимового місяця сьогодні світить сонечко, мабуть так українців зі святом святого Миколая вітає небесна канцелярія. Проте саме сьогодні, не так вже і радісно самотній бабусі Галині Максимівні. Серце стискується від болю, коли дивишся на її заплакане лице. На жаль, не всі люди у нашому оточенні мають добре серце, безсовісно і без краплі співчуття до старої людини, бабусю пограбували, забрали паспорт, банківську картку, з якої зняли найменші заощадження. Збентежена жінка довго не могла прийти до тями, до кого ж звернутись за допомогою? Як добралась до міської ради не пам’ятає, але в серці жевріла надія, що саме тут зарадять її горю. І насправді, уважний черговий направив її до адміністративного центру, де виготовляють паспорти.
В адміністративному центрі Галину Максимівну Іщук зустріли небайдужі люди, фахівці своєї справи, які пройнялись співчуттям до бідолахи, заспокоїли і пообіцяли в найкоротший термін виготовити новий паспорт. Бабуся поскаржилась, що не має коштів на придбання продуктів. І ось знову прийшла допомога, поруч з’явилась працівник соціальної сфери – Довгаль Раїса Василівна, яка запросила Галину Максимівну до територіального центру надання соціальних послуг по вулиці Шевченка, 69, де опікуються літніми людьми та тими, хто потрапив у скрутну життєву ситуацію. Бабусине лице посвітліло, вона посміхнулась і з задоволенням погодилась завітати до територіального центру. По дорозі розповіла, що довгий час пропрацювала у Домобудівному комбінаті, а потім санітаркою в тубдиспансері.
Приємним здивуванням для бабусі Галі було те, що у приміщенні колишньої дитячої молочної кухні дивовижно все змінилось, і ремонт, і меблі, і, насамперед, доброзичливий персонал з теплим, родинним ставленням до ближнього. Галину Максимівну турботливо запросили до діючого пункту обігріву, почастували гарячим обідом, підібрали зимовий одяг та взуття. Вдячна жінка підійшла до керівника закладу Доги Ірини Пантеліївни і щиро подякувала за увагу, вчасну допомогу в її скруті, повернулась, щоб попрощатись і побачила ікони при вході, заворожено замовкла, а потім промовила: «Яких людей в поміч мені послав сьогодні святий Миколай – це і є справжнє чудо!»